Виталий Портников: Санкции не остановят войну: нужен только крах диктатур

Европейский Союз решил ввести санкции против целого ряда физических и юридических лиц в Иране в ответ на снабжение этой страной оружия для Российской Федерации.

В Брюсселе говорят о том, что такие санкции станут серьезным сигналом Тегерану и проще их ввести, чем экономические санкции. Да и окажут ли эффект новые экономические санкции против страны, которая и так находится под экономическими санкциями США?

Далее текст на языке оригинала.

Для українців така логіка європейців може бути зрозумілою не до кінця. Адже і США, і ЄС запроваджують санкції проти Росії фактично синхронно. Чому ж не можна так само з Іраном?

Звичайно ж, можна. Європейська логіка у іншому. Іран внесений Сполученими Штатами до списку країн, які спонсорують тероризм. Тому торгувати із цією країною Євросоюзу все одно дуже непросто, його фірми не хочуть потрапити під «вторинні» санкції Сполучених Штатів. До речі, нагадаю, що внесення Росії до цього списку – одне з головних завдань української дипломатії. Але не варто розраховувати, що наступного ж після цього дня станеться диво. Ірану вдалося адаптуватися навіть до таких руйнівних санкцій. І Росія також адаптується.

Колишній президент США Барак Обама колись говорив про «кумулятивний ефект санкції». Зі стратегічної точки зору це правильний підхід. Ізоляція від економіки цивілізованого світу рано чи пізно руйнує будь-який авторитарний режим. Ключове питання тут – коли? Західні санкції не зупинили атомний проєкт Тегерана та не завадили поверненню до влади відвертих консерваторів. У Росії західні санкції не зупинили війну та не завадили посиленню позицій відвертих реакціонерів у Кремлі.

Поки немає війни, на «кумулятивний ефект» санкцій можна чекати десятиліттями. Але зараз, коли війна йде і лише розгоряється, жодні санкції швидко вже не допоможуть. Закінченню війни може допомогти лише крах авторитарних режимів. Якщо з Росією поки що не виходить, можна розпочати з Ірану.













Источник: www.obozrevatel.com