Українцям важко знайти хорошу роботу у Німеччині

Сотні тисяч українців втекли від російської агресії до Німеччини. Українцям дають дозвіл на працю. Однак знайти пристойну роботу досить складно.

З кінця лютого до Німеччини прибули понад 900 тисяч біженців з України. Українці, яким надали притулок від війни, отримали повне соціальне забезпечення, включно з безкоштовним медичним страхуванням для непрацюючих, а також доступ до ринку праці. Вже 350 тисяч зареєстровані як люди, які шукають роботу.

Мюнхенський інститут економічних досліджень ifo провів у червні опитування серед майже тисячі біженців з України. Воно засвідчило, що 90 відсотків респондентів хотіли би працювати у Німеччині, але лише половина з них має із цим певні успіхи.

Андрій Чеканов, 34-річний співробітник фірми, яка займається програмним забезпеченням, приїхав до Німеччини ще до війни і, за його власними словами, добре інтегрувався у німецьке суспільство. Однак його сім’ї, яка приїхала до Німеччини у березні, після початку війни, довелося значно складніше.

Андрій Чеканов дивується, чому у Німеччині все так довго

 

Чимало українців розмовляють кількова мовами, однак рідко саме німецькою. «Знання мови — найважливіший виклик», — каже дослідниця ifo Тетяна Панченко у розмові з DW. І додає: йдеться не лише про німецьку, але й про англійську. Багато українців зі сходу країни знають швидше російську, ніж англійську. Брак знань мови призводить до того, що кожен третій, як засвідчило опитування ifo, готовий погодитися на роботу, нижчу за їхній рівень кваліфікації.

Проблема з визнанням дипломів

Більше 85 відсотків опитаних інститутом ifo мали вищу або професійну освіту. Однак проблема у тім, що чимало професій у Німеччині є регламентованими, що означає, що працювати за цими професіями можуть лише ті, хто має спеціальне визнання кваліфікації. Тобто іноземні дипломи не визнаються автоматично, а лише за складною процедурою. Це стосується багатьох професій, навіть таких як водій вантажівки, що багатьом може здаватися «простою» роботою. Не кажучи вже про, наприклад, аптекарів — професія, фаховий дозвіл на яку у Німеччині отримати дуже складно. Попри право на роботу в Німеччині українцям фактично виявляється закритий доступ до роботи за багатьма професіями через складну процедуру визнання кваліфікації.

Є однак і сфери, де доступ до ринку праці є простішим, а потреба у робочих руках дуже висока. Одна з них — догляд за старими людьми. Водночас об’єднання догляду і опіки вдома (Verband für häusliche Betreuung und Pflege — VHBP) застерігає, що недоброчесні роботодавці можуть зловживати необізнаністю українців і використовувати їхню робочу силу для нелегального працевлаштування за заниженою зарплатнею.

Невизначеність як перешкода у працевлаштуванні

Ще одна велика проблема — невизначеність. Чимало роботодавців не хочуть брати на роботу людей, які не знають, чого вони хочуть на майбутнє. Чимало українців хотіли би повернутися на батьківщину, коли закінчиться війна. Однак у багатьох сферах робота потребує тривалої адаптації і практичного навчання. Роботодавці не надто хочуть брати на роботу і вчити людей, які не знають, як довго вони готові працювати.

Ольга Савицька поки що не мала успіху з роботою і думає подаватися в університет

 

21-річна Ольга Савицька приїхала до Німеччини ще у лютому. Пошук роботи виявився важким, каже вона. «Я дуже стурбована і в мене опускаються руки. Дуже складно налагоджувати контакти і знаходити щось, що тобі підходить», — каже перекладачка і фахівчиня з графічного дизайну. Вона нарікає, що порівняно з Україною у Німеччині дуже повільно відповідають на електронні листи й телефонні дзвінки. Ольга втомилася шукати роботу на повний робочий день і подумує натомість податися на навчання в університеті.

При цьому українців ще можна назвати «привілейованими» біженцями, бо, на відміну, наприклад, від біженців від війни у Сирії, вони за значно пришвидшеною процедурою отримують повноцінний соціальний захист і дозвіл на працю. Тим не менше, Андрій Чеканов називає бюрократичні процедури у Німеччині «жахливо довгими», а працевлаштування вкрай складним. Батьки Андрія вже три місяці чекають на оформлення документів, які дають можливість працювати.

Наплив біженців скоротився

Тим часом, за даними Європейської комісії, кількість українських біженців у Німеччині почала скорочуватися. Чисельність перетинів кордону України і ЄС зменшилася до довоєнного рівня. Близько половини українців, які приїхали до країн Євросоюзу після російського вторгнення 24 лютого, за даними Frontex, вже повернулися додому. Для багатьох українських біженців, левова частка з яких — це жінки з дітьми, орієнтиром, щоби ухвалити рішення залишатися чи вертатися додому, є перше вересня, коли у дітей в Україні починається новий навчальний рік.

Джерело: Українська служба DW


Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

Читайте Korrespondent.net в Google News

Війна Росії з Україною

СюжетВторгнення Росії в Україну. Онлайн

СюжетВійна Росії проти України: чи зможе HIMARS переламати її хід

СюжетПереговори України та Росії. Онлайн

Лідер ХДС закликав Берлін виконати угоду з Польщею щодо озброєнь

Європейський суд відхилив позов RT France щодо заборони мовлення у ЄС

Источник: korrespondent.net