Що робить касетні бомби такими смертоносними

Так само як і протипіхотні міни, касетні бомби вбивають чимало цивільних. Причому часто вже після завершення війни. Багато що вказує на те, що ця смертоносна зброя використовується і в Україні.

Спершу був спалах світла, потім багато диму. Чоловік Оксани Литвиненко дуже докладно пригадує події того дня, який докорінно змінив його життя. Він поділився своїми спогадами з правозахисною організацією Amnesty International. Разом з дружиною і чотирирічною донькою він був на дитячому майданчику у рідному Харкові. Раптом почався обстріл. «Навколо стояв дим, нічого не було видно. Коли дим розсіявся, я побачив людей, що лежали на землі. Серед них була моя дружина Оксана», — передає оповідь Івана Amnesty International у доповіді, оприлюдненій у понеділок, 13 червня.

41-річна дружина Івана зазнала тяжких поранень — імовірно, від розриву касетної бомби, випущеної російськими військовими. Представники Amnesty International, які вивчали обставини цього обстрілу, згодом знайшли на місці характерні металеві уламки. Ними жінку наскрізь поранило у спину, груди і живіт. Чи зможе вона коли-небудь оговтатись від цих поранень, чи зможе розмовляти і ходити — лікарі не беруться прогнозувати.

Харків перебуває під обстрілами російської армії з першого дня вторгнення. Зокрема, із застосуванням касетних снарядів типу 9N210/9N235. Снаряди цього типу заборонені до використання міжнародними конвенціями. Тим не менше, як зафіксували правозахисники, Росія регулярно вдаєтьcя до використання цієї смертоносної зброї, від якої нерідко страждає і цивільне населення.

Що таке касетні снаряди?

Касетні бомби можуть скидати з літаків або вистрілювати у вигляді снаряду, наприклад, з гаубиці, гармати або реактивної системи залпового вогню. Вони складаються з сотень мінібомб, які внаслідок вибуху розлітаються на величезні площі — розміром від кількох футбольних полів до гектара. Часто жертвами цієї неприцільної зброї стають не військові, а цивільні, зокрема, діти. Цей вид бомб використовується ще з часів Другої світової війни. Був поширений, зокрема, під час війни у В’єтнамі. Наприклад, США свого часу скинули більш як 260 мільйонів мінібомб над Лаосом, зробивши цю країну найбільш враженою цим типом зброї.

Протягом десятиліть після завершення цієї війни снаряди, що не вибухнули, ставали смертельною пасткою для цивільного населення. Лише 40 відсотків снарядів вибухають одразу внаслідок падіння. Таку статистику наводить правозахисна організація Handicap International. Снаряди, що не розірвалися одразу, залишаються активними і можуть вибухнути у будь-який момент, покалічивши або вбивши людину. Це робить їх не менш небезпечними для цивільного населення, ніж протипіхотні міни. Через ураження касетними снарядами цілі райони можуть ставати непридатними для життя.

Згідно з доповіддю Handicap International від 2021 року, всі жертви розриву касетних снарядів за звітний період були цивільними, майже половина — діти. У цей період використання касетних снарядів було зафіксоване у Сирії і Нагірному Карабаху. Як наслідок — 107 загиблих. 242 людини зазнали поранень. Правозахисники припускають, що справжня цифра може бути значно вищою.

Утилізація касетного снаряда на одному з німецьких спецпідприємств, 2012 рік

 

Хто відмовився від касетних снарядів?

Застосування цієї смертоносної зброї заборонене Конвенцією про касетні боєприпаси, підписаною в Осло 2008 року. Міжнародний документ набрав чинності 2010 року. Конвенцію підписали 110 країн, ще 13 підписантів хоч і підписали, але поки не ратифікували угоду. Конвенція передбачає заборону використання касетних боєприпасів, а також відмову від виробництва і зберігання.

Утім, низка країн з найбільшими арміями світу — зокрема, Росія, США, Китай і Пакистан — не є підписантами конвенції. Відносно невисокою є частка підписантів серед країн Азії, на Близькому Сході і у Східній Європі. Наразі найбільша кількість жертв від касетних боєприпасів фіксується у Сирії.

Які країни виробляють касетні боєприпаси?

Згідно зі звітом Handicap International, касетні бомби досі виробляють, імовірно, 16 країн. Або принаймні не виключають виробництва у майбутньому. Це, зокрема, Єгипет, Бразилія, Китай, Греція, Індія, Іран, Ізраїль, Північна Корея, Пакистан, Польща, Румунія, Росія, Сінгапур, Південна Корея, Туреччина і США. Китай і Росія, за даними правозахисників, імовірно, розробляють нові види касетних боєприпасів.

Відповідно до даних німецького уряду, отриманих у березні 2021 року у відповіді на депутатський запит, виробником касетних боєприпасів у Росії є компанія Базальт — дочірнє підприємство компанії Техмаш, яка входить до складу державного концерну Ростех. У травні 2020 року Техмаш заявив, що з 2022 року перейде до серійного виробництва новітніх касетних боєприпасів, які надходитимуть на озброєння російської армії.

Джерело: Українська служба DW


Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

Читайте Korrespondent.net в Google News

Війна Росії з Україною

СюжетВторгнення Росії в Україну. Онлайн

СюжетЩо відомо про білорусів, які воюють в Україні на боці Росії

СюжетБез вулиць Пушкіна: в Україні позбавляються «імперських маркерів» Росії

Через ембарго ЄС Сербія з листопада не зможе отримувати нафту з РФ

Mедсестри з України отримують роботу в Німеччині

Источник: korrespondent.net