Санкції ЄС за війну Росії: чого вдалося досягнути

У Євросоюзі переконують, що завдали Росії значної шкоди санкціями, запровадженими за її війну проти України. Про які досягнення санкцій звітують у Брюсселі, розповідає DW.

Євросоюз запровадив щодо РФ безпрецедентні санкції за її війну проти України. Поки це не зупинило Москву. А в самому ЄС тривають дискусії про те, наскільки ефективні вже запроваджені заходи.

Понад 600 західних компаній скоротили бізнес у РФ

«Ми віримо, що санкції працюють, навіть якщо вони потребують часу, аби викликати повний ефект. І ми віримо, що ці заходи суттєво підвищили ціну російської агресії та створили обмеження для її військових можливостей», — заявив представник зовнішньополітичної служби ЄС Люк Девінь. Він виступав у комітеті Європарламенту з закордонних справ, який 20 квітня провів слухання про ефективність санкцій проти Росії. Загалом запровадили вже п’ять пакетів обмежень.

Говорячи про конкретний вплив санкцій на Росію, Девінь навів мало деталей. Він згадав слова голови рахункової палати РФ Олексія Кудріна, який заявив, що через санкції російській економіці «доведеться перебудовуватися». Лише на перший етап перебудови, за оцінкою Кудріна, знадобляться два роки.

Крім того, Девінь заявив, що вже більше 600 західних компаній вирішили згорнути чи скоротити свій бізнес у Росії — не лише через санкції, а й оскільки «вони обрали шлях морального засудження» дій РФ.

У ЄС та інших країнах Заходу заморозили більше половини резервів Центробанку Росії

 

Росія була готовою до фінансових санкцій

Більше деталей навели співробітники чотирьох генеральних директоратів Єврокомісії, які теж взяли участь у слуханнях.

Найпотужнішим елементом перших пакетів санкцій були фінансові обмеження, зокрема, замороження міжнародних резервів Центробанку РФ у країнах ЄС і Великої сімки та відключення семи банків від системи обміну фінансовими повідомленням SWIFT.

Представник гендиректорату з питань фінансової стабільності Петер Ґрасманн заявив, що ці санкції «мали доволі сильний вплив на здатність Росії фінансувати себе». Як приклад він навів «кризу на російських фінансових ринках», через яку Центробанк і уряд РФ змушені були вживати «важких» заходів, аби «втримати фінансову систему на плаву».

Після сильного падіння у кінці лютого та в березні курс рубля у квітні повернувся до рівня перед повномасштабним вторгненням Росії в Україну — приблизно 85 рублів за євро. За словами Ґрасманна, обмінний курс можна вважати індикатором ринку лише тоді, коли ринок працює. А якщо гроші не можуть вільно рухатися, як зараз у РФ, то обмінний курс рубля є «не дуже корисним як індикатор наших заходів», додав чиновник.

«Завдати шкоди Росії фінансовими санкціями було нетривіальним та непростим завданням. Росія була підготовлена», — зазначив Ґрасманн. А саме, у неї були великі фінансові резерви та профіцит балансу поточних операцій. Крім того, Москва активно позбувалася доларів США у своїх торговельних операціях і «практично повністю вийшла з ринку міжнародних резервів у Сполучених Штатах», розповів представник Єврокомісії, додавши: «І все ж, ми завдали їм значної шкоди». Якісь цифри щодо цієї шкоди він не навів.

У ЄС розшукують яхти російських олігархів

 

У ЄС шукають можливості конфіскації російських грошей

Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Євросоюз запровадив персональні санкції проти рекордної кількості осіб. Загалом у списку тепер 1091 фізична та 80 юридичних осіб. Їхні активи на території ЄС заморожують. Утім, головна проблема — знайти їхнє майно. Передусім це стосується олігархів, яких, за даними Єврокомісії, у списку понад 30.

Для пошуку активів підсанкційних росіян у Єврокомісії створили робочу групу «Замороження та конфіскація». 8 квітня вона повідомила про замороження майже 30 мільярдів євро. Представник гендиректорату Єврокомісії з питань юстиції та споживачів Петер Цсонка нових даних на слуханнях не навів. Але він розповів, що робоча група працює з банками та іншими фінансовими установами, адвокатами, нотарями, тобто всіма, хто має справу з операціями з грошима чи власністю. Адже від них фактично залежить, чи будуть заморожені російські активи.

У цій групі діють три підгрупи. Перша займається питанням замороження, друга — розслідуваннями можливих злочинів з ціллю конфіскації майна, а третя — створенням фонду, куди це майно спрямують. За словами Цсонки, найскладніше питання — як конфіскувати ці активи. «Право на власність поважається у ЄС», — наголосив він і додав, що для конфіскації потрібен судовий вирок за вчинення злочину. Серед прикладів таких правопорушень він назвав відмивання чи привласнення грошей або ж обхід санкцій.

ЄС створив систему моніторингу за російськими кораблями

Заклики до ЄС закрити порти для російських суден лунали давно. У відповідь у Брюсселі говорили, що це технічно дуже складно. Але після Бучі всі держави об’єднання погодилися на нього — щоправда, лише для суден під російським прапором і з низкою винятків, наприклад, для транспортування продуктів харчування, ліків, нафти, газу, низки металів. Дозвіл на ці винятки національні уряди дають окремо для кожного корабля для кожного заходу в кожен порт.

Європейські гавані закриті для суден під прапором РФ з 17 квітня. Імплементацію і такого кроку представниця гендиректорату Єврокомісії з транспорту Магда Копчинська назвала складною. Для цього спільно з Європейським агентством з морської безпеки створили систему моніторингу за морським трафіком у водах ЄС і поблизу них. Копчинська висловила впевненість, що ця система дозволить запобігти обходженню санкцій.

Росія зможе постачати вугілля до ЄС лише до серпня цього року

 

Енергетика Росії — вплив санкцій ЄС у майбутньому

Ключовим для можливості РФ фінансувати свої видатки є енергетика. Експорт російських енергоносіїв не чіпали до п’ятого пакета санкцій. Лише після Бучі запровадили заборону на постачання вугілля та іншого твердого викопного палива. Для Росії це буде відчутним кроком, адже до ЄС ішла чверть усього її експорту вугілля, зазначив співробітник гендиректорату Єврокомісії з енергетики Іво Шмідт. Щоправда, це ембарго набуде чинності лише з 10 серпня.

Крім того, ЄС заборонив постачання до РФ технологій для переробки нафти. Шмідт зазначив, що наслідки цих санкцій поки важко передбачити, адже деякі з європейських технологій можна замінити російськими чи китайськими аналогами. А через заборону на інвестиції в енергетику РФ кредитні агентства знизили рейтинги практично всіх російських компаній цього сектора.

Представники Єврокомісії відмовлялися наводити деталі шостого пакета санкцій, який зараз готують. Утім, Шмідт зазначив, що «нафта точно буде частиною його».

Голова комітету Європарламенту з закордонних справ Девід Макаллістер так підсумував думку більшості євродепутатів на слуханнях: «Ми віримо, що санкції є інструментом для того, щоб спонукати Росію припинити її жорстоку агресивну війну проти України. Але станом на зараз ми маємо зробити висновок, що вони не досягли своєї цілі. Тому я закликаю Єврокомісію та Раду ЄС добре подумати, чому це не так, і подбати, щоб наступний пакет став останнім».

Джерело: Українська служба DW


Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

Читайте Korrespondent.net в Google News

Війна Росії з Україною

СюжетВторгнення Росії в Україну. Онлайн

У Росії згорів науковий інститут, де могли розробляти Іскандери

СюжетПереговори України та Росії. Онлайн

СюжетЯк в Іспанії розшукують вілли та яхти підсанкційних росіян

СюжетЛитовці про війну РФ в Україні: «Ми можемо стати наступними»

Источник: korrespondent.net