Безработица вместо инфляции. Политика Федрезерва США изменилась. Что это значит?

*Рівень інфляції розраховується як річна зміна індексу цін на особисті споживчі витрати.
Джерела: FRED, Federal Reserve Bank of St. Louis

Основна мета переходу ФРС до гнучкого таргетування саме середньої інфляції –прагнення міцно закріпити довгострокові інфляційні очікування на рівні інфляційної цілі 2%. Чому це важливо? Якщо знову поглянути на динаміку інфляції після 2012 року – більшу частину цього часу інфляція перебувала нижче цілі. І це відбувалося в умовах стрімкого зниження безробіття та економічного зростання. Інфляція, яка тривалий час є нижчою 2%, може заякорити інфляційні очікування на нижчому рівні. А це зводитиме нанівець заходи з пом’якшення монетарної політики ФРС, адже за нижчих інфляційних очікувань реальні ставки будуть вищими. І наприкінці 2019 – на початку 2020 року це таки почало відбуватися – інфляційні очікування почали знижуватися.

Інфляційні очікування на наступні 5 років, %

Джерела: FRED, Federal Reserve Bank of St. Louis

Друга зміна у Стратегії монетарної політики ФРС (2020) – зсув порядку пріоритетів. Раніше послідовність цілей Федрезерву звучала так: інфляція, зайнятість, довгострокові відсоткові ставки. У редакції 2020 року зайнятість перемістили на перше місце (див. Guide to Changes in the Statement on Longer-Run Goals and Monetary Policy Strategy). Відтепер «максимальна зайнятість – всеохопна інклюзивна мета».

ФРС задекларувала досить гнучкий підхід до управління зайнятістю. Рішення Федерального комітету з відкритого ринку базуватимуться на оцінці нестачі робочих місць у порівняні з рівнем максимальної зайнятості. Водночас зазначається, що рівень максимальної зайнятості – оціночний показник і має переглядатися.

Вище керівництво ФРС 2020 року поставило під сумнів класичну криву Філіпса. Тобто заявило про необхідність перегляду взаємозв’язків між інфляцією і безробіттям. Раніше традиційно вважалося, що збільшення зайнятості веде до прискорення інфляції у короткостроковому періоді, але фактичні дані свідчать про протилежне.

До початку пандемії COVID-2019 у США тривалий час спостерігалося стійке зниження безробіття. Воно супроводжувалося збільшенням реальних заробітних плат та водночас не мало наслідком посилення інфляційного тиску. Тому відтепер сам по собі низький рівень безробіття не є достатньою причиною для ухвалення ФРС рішень щодо переходу до жорсткішої монетарної політики.

Третя зміна – в оновленій Стратегії монетарної політики зазначається, що Федеральний резерв готовий використовувати повний спектр інструментів для виконання свого подвійного мандату. У зв’язку зі стрімким поширенням пандемії COVID-2019 у США упродовж березня ФРС знизила цільовий діапазон для ставки за федеральними фондами на 150 в.п. до 0–0,25% річних. Неодноразово керівництво ФРС заявляло про небажання переходити до від’ємних відсоткових ставок. А тому в центрального банку на сьогодні відсутній простір для подальшого зниження ключової ставки з метою стимулювання економіки.

Всі ці факти разом із задекларованим переходом до таргетування середньої інфляції дають підстави для висновку, що ФРС планує утримувати ключову ставку на низькому рівні досить довго, навіть якщо рівень інфляції буде підвищуватися. А також про те, що програма кількісного пом’якшення залишатиметься основним інструментом монетарної політики ФРС тривалий час.

Ключова ставка та активи ФРС

Джерела: FRED, Federal Reserve Bank of St. Louis

Хто наступний?

Ще 2017 року Бен Бернанке розглядав перехід до тимчасового таргетування рівня цін як один з напрямів оновлення стратегії монетарної політики ФРС. Він вважав, що такі зміни будуть необхідними, коли США зіткнуться з новою рецесією, а у ФРС не буде можливості для подальшого зниження ключової ставки, оскільки вона наблизиться до нуля. І ось в серпні 2020 року перехід від таргетування зміни цін (інфляції) до таргетування середньої інфляції (рівня цін) відбувся, разом з іншими змінами базових принципів проведення монетарної політики ФРС.

Світ, що нас оточує, постійно змінюється. Зміни світової економіки змушують центральні банки бути гнучкими та вносити корективи в монетарні стратегії, запроваджувати нові інструменти, щоб найефективніше досягати поставлених перед ними цілей.

Наступним у черзі, хто повідомлятиме про зміни у своїй стратегії монетарної політики, є Європейський центральний банк (ЄЦБ). На початку цього року ЄЦБ також оголосив про перегляд Стратегії монетарної політики, а днями заявив про відновлення перегляду Стратегії після паузи у зв’язку з пандемією COVID-2019. Активи цього центробанку теж різко зросли (майже на 40%) з початку ковід-кризи (в США — майже 75%). Чекаємо новин.

Вікторія Плачинда,
Експертна платформа,
головний економіст
Департаменту монетарної політики
та економічного аналізу НБУ

Источник: news.liga.net